Smolný pich aneb Pitomý porno má ducha Milana Kundery, nepochybuje filmař Radu Jude

Před třemi lety vyhrál Radu Jude na festivalu ve Varech Křišťálový glóbus, na letošní ročník přijel jako čerstvý vítěz Berlinale. Zlatý medvěd ocenil jeho satirický snímek Smolný pich aneb Pitomý porno. Rumunský režisér a scenárista upozorňuje, že v příběhu o učitelce, jejíž domácí porno nahrávka se dostane na veřejnost, se dají postřehnout i odkazy na českou novou vlnu a také Milana Kunderu. Jaduovu novinku zařadila do programu od 2. září rovněž česká kina, ale jen pro diváky starší osmnácti let.

Váš zatím poslední film vypráví příběh učitelky, která se svým manželem natočí pornografické video a její žáci ho najdou na internetu. Vzpomenete si na moment, kdy jste si uvědomil, že tento příběh o pokrytectví chcete odvyprávět?

Úplně na začátku byly takové případy, které se objevily v rumunských, chorvatských i francouzských médiích. Nápad natočit o tom film přišel postupně, myslím, že tím bodem byla hádka s přáteli. Někteří z nás se postavili na stranu učitelky, někteří z nás proti ní. Diskuse byly velmi ostré, takže v určité chvíli jsem si řekl, že o tom musím udělat film, když mám tu možnost, kterou ostatní nemají.

Váš film začíná několika minutami skutečné pornografie, což je minimálně nekonvenční. Byl jste překvapený, když zvítězil na Berlinale?

Ano, byl jsem překvapený, ale ne kvůli tomu. Myslím, že v historii pornografie byla prezentace sexuality vždy kontroverzním tématem. Posouvali jsme se dopředu a zase nazpátek. Například v Hollywoodu třicátých let, před Haysovým kodexem, bylo v zobrazování těchto témat mnohem více volnosti než po třicátých letech. Je to vždy otázka vyjednávání uvnitř společnosti a také uvnitř filmového oboru. Myslím, že v tuto chvíli máme v tomhle ohledu o trochu víc svobody, ale stále jsme na hraně. Vždy je tady možnost, že bychom tuto svobodu mohli ztratit.

A co se týče Berlína, ano, byl jsem překvapený – hlavně kvůli tomu, že film vůbec zařadili, protože je skutečně nekonvenční mezi přímočarými výpravnými snímky, které se do velkých soutěží obvykle dostávají.

Několikrát jste už pracoval s českými filmaři, jaké je vaše spojení s nimi?

Díky koprodukčnímu systému jsem mohl pracovat s českým producentem Jiřím Konečným na postprodukci zatím u tří mých filmů. Na mých posledních dvou jsem pracoval se skvělým koloristou Pavlem Markem a rád bych mu takto veřejně poděkoval za skvělou práci.

Ve Smolném pichu dostala malou, ale důležitou roli česká herečka Petra Nesvačilová. Jsem rád, že koprodukční spojení existuje a že Česká republika je jeho součástí, protože na druhé straně se cítím velmi propojený s částmi české kultury a umění, i když neznám váš jazyk.

V mých filmech můžete najít stopy druhé vlny šedesátých let, stopy Miloše Formana nebo Věry Chytilové, která je pro mě velice důležitou filmařskou osobností díky své odvaze. Obdivuju ale také Formana, Ivana Passera, Jana Němce. Tito filmaři pro mě znamenali hodně, když jsem byl mladý a objevil jejich snímky. Byly pro mě důležitější než francouzské, italské nebo americké filmy, protože vycházejí ze společnosti víceméně podobné rumunské společnosti. Bylo šokující, osvěžující a důležité vidět, že ve východní Evropě mohou vznikat takové tituly. Vidět filmy české nové vlny pro mě bylo optimistické.

Ve filmu Pitomý porno cituju Milana Kunderu, ale možná z něj má ještě něco víc – jeho ducha. Kundera je pro mě také velkou inspirací, nejen svými romány, ale také eseji. Tento film se točí kolem myšlenky, že vždy existuje směšná stránka sexu, že svou směšnou stránku má všechno. Tato myšlenka pochází právě z jednoho eseje Milana Kundery.

8 minut
Rozhovor s filmařem Raduem Judem
Zdroj: ČT24

Výběr redakce

Aktuálně z rubriky Speciály

Допомога з поверненням українських біженців додому

На початку російського вторгнення 14 мільйонів людей покинули Україну, шість мільйонів досі залишаються за кордоном, а близько 400 тисяч українців зараз проживають у Чехії. Згідно з останніми опитуваннями, близько 65 відсотків українських біженців планують повернутися додому. Серед іншого, з поверненням їм допомагає некомерційна організація "Повертайся додому". Журналістка Чеського телебачення Вікторія Церкуник поспілкувалася з його директоркою Наталією Саркісян.
19. 4. 2024

Безпілотники у війні в Україні

На думку деяких експертів, російсько-український конфлікт започаткував нову еру у сфері нових технологій. Україна заперечує основну увагу до дронів. Вони наводять артилерію, ведуть розвідку, носять вибухівку. ((Про використання дронів, виробничі потужності та їхню збірку журналістка Чеського телебачення Вікторія Церкуник розмовляла з українським бізнесменом та експертом у сфері робототехніки та безпілотних технологій Валерієм Яковенком.
15. 4. 2024

Життя в Оріхові на лінії українського воєнного фронту

В українському прифронтовому містечку Оріхів у Запорізькій області залишилося 930 людей із початкових 14 тисяч жителів. Більшість старші за шістдесят років. За даними української військової адміністрації, тут люди живуть на пенсії та гуманітарну допомогу, у підвалах, які служать бомбосховищами. За даними української адміністрації, місто зруйноване на 90 відсотків. Про це повідомив журналістці Чеського телебачення Вікторії Церкуник голова муніципальної військової адміністрації Оріхова Микола Вініченко.
10. 4. 2024

Нові центри комплектування Збройних Сил України

У 108-му окремому механізованому батальйоні Збройних Сил України, відомому як батальйон «Вовки Да Вінчі», з цього року працюють два пункти комплектування. В українській столиці - Києві та у Львові, що на західній Україні також приймають добровольців з числа жінок та іноземців. Центр пропонує їм різні військові професії, яким їх також навчає. Найбільший інтерес у добровольців викликає професія оператора дрона. Редакторці Чеського телебачення про це розповів представник Київського рекрутингового центру Євген Григор’єв.
5. 4. 2024

Пошкоджена енергетична інфраструктура України

У ніч на четвер, за даними Міненерго України, Росія знову атакувала енергетичну інфраструктуру Харківської та Дніпропетровської областей. Вже наприкінці березня атаки пошкодили п'ять із шести електростанцій найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК. Компанія покриває близько чверті потреб країни. Редактор Чеського телебачення Віталія Токарчук поспілкувалася з виконавчим директором компанії Дмитром Сахаруком.
4. 4. 2024

Російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру

За словами місцевих чиновників, протягом березня енергетична інфраструктура України зазнала масованих російських атак. Чи не найбільші атаки на енергосистему другого за величиною міста України – Харкова. За словами військового аналітика, експерта Українського інституту майбутнього, Харків страждає насамперед через своє розташування, місто знаходиться поблизу російського кордону. Про це Іван Ступак сказав редактору Чеського телебачення Віталії Токарчук.
4. 4. 2024

Медики на українському фронті

За словами члена батальйону «Госпітальєри», атаки російських безпілотників становлять фундаментальну загрозу для медиків на українському фронті. Однак, вони не лише несуть загрозу для медичних працівників, а й унеможливлюють транспортування поранених для лікування. Про це бойовий медик-волонтер Микита Завілінський сказав редакторці Чеського телебачення Віталії Токарчук.
2. 4. 2024

Українська агропромисловість та експорт до ЄС

У середу представники країн-членів Європейського Союзу підтримали новий компроміс у зв'язку з продовженням угоди про вільну торгівлю з Україною. Нові обмеження на український експорт мають бути повторно схвалені Європарламентом. Протести колег з ЄС та експорт з України цього тижня обговорювали представники українських аграріїв у Варшаві. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко поспілкувався з редактором Чеського телебачення Віталією Токарчук.
28. 3. 2024
Načítání...