V Brně je tématem hlavně doprava. Řeší se parkování, okruh, nádraží i „metro“

Jihomoravská metropole zažila během uplynulého volebního období několik politických střetů. V roce 2016 došlo dokonce k obměně původní radniční koalice. Obecně se však opoziční i koaliční zastupitelé shodnou, že hlavním problémem Brna je současný dopravní systém. Jako úspěch naopak shodně vidí odkup veletrhů či zachování motocyklové Grand Prix. V rámci aktuální předvolební kampaně je zásadním tématem především otázka dopravy.

V brněnských komunálních volbách před čtyřmi lety zvítězilo ANO. Právě lídr tohoto hnutí Petr Vokřál se ujal i funkce primátora – ukončil tak dlouholetou vládu sociálního demokrata Romana Onderky. Povolební koalici uzavřelo ANO spolu s hnutím Žít Brno, KDU-ČSL a Zelenými. V opozičních lavicích skončila kromě ČSSD také ODS, KSČM a TOP 09.

Koalici však už na konci roku 2015 hrozil rozpad. Hnutí ANO totiž nebylo spokojené s prací jednoho ze svých radních zodpovědného za vznik holdingu městských firem. Proti jeho odvolání však byli lidovci. Další krize nastala v koalici v dubnu 2016 po dalších sporech mezi ANO a KDU-ČSL. To už se neobešlo bez rozpadu koalice.

Po řadě jednání nakonec politici podepsali koaliční smlouvu na původním půdorysu, nově však i za účasti TOP 09. Primátorem sice zůstal Petr Vokřál z ANO, ale výrazné změny nastaly ve složení rady města i rozdělení kompetencí mezi jednotlivými stranami. V této podobě koalice vydržela až do současnosti.

Koalice i opozice chválí odkup veletrhů, kritizují dopravní systém

Brněnskou politikou v končícím volebním období hýbalo zejména téma dopravy. Brnu se například podařilo vykoupit poslední pozemek pro stavbu velkého městského okruhu. Očekávané práce na úseku Žabovřeská však dosud nezačaly.

Politici z koalice i opozice shodně označují za jeden z velkých problémů jihomoravské metropole posledních čtyř let dopravní systém, špatnou koordinaci dopravních staveb a kolony. Město sice spustilo informační kampaň o dopravních stavbách, pořád ale platí, že se opravuje na mnoha místech najednou, což způsobuje komplikace.

Pozitivně zastupitelé vnímají odkup veletrhů do výhradního vlastnictví města, zachování motocyklové Grand Prix, ale i slevu na jízdném v městské hromadné dopravě nebo vyšší investice do škol. Opozice však kritizuje projekt rezidentního parkování – považuje ho za ukvapený a nepřipravený. Předmětem kritiky je i absence nového územního plánu.

Někteří zastupitelé zase považují za chybu rozhodnutí o odsunu nádraží k řece, přestože se koalice zavázala podpořit variantu, kterou občané zvolí v referendu. V hlasování v roce 2016 se občané Brna vyjádřili pro nádraží v centru pod Petrovem, kvůli nízké účasti však bylo hlasování neplatné.

Kandidáti podporují diametr i lepší plánování uzavírek

Ústředním tématem současné brněnské kampaně před blížícími se komunálními volbami se zdá být rezidentní parkování. Více než polovina městských částí tento systém odmítá. Většinově panuje shoda kandidujících stran a hnutí, že je třeba vystavět nová záchytná parkoviště.

Kandidující politici se dále v oblasti dopravy shodují na větší podpoře MHD a nutnosti severojižního železničního diametru, lidově zvaného brněnské metro. Železnice totiž má vést z velké části v podzemí. O diametru se začalo intenzivně mluvit během posledního roku v souvislosti se stavbou nového nádraží v poloze dnešního dolního nádraží. Přesto ministerstvo dopravy a vláda schválily variantu nového nádraží, která s diametrem primárně nepočítá.

Brněnští volební lídři také chtějí v příštích čtyřech letech zlepšit koordinaci silničních uzavírek a oprav. V souvislosti s tím upozorňují na chybějící pozici koordinátora dopravních staveb, která byla zrušena. Kandidáti na post brněnského primátora se také věnují nedostatku nových bytů a obecně problematice drahého bydlení.

Výběr redakce

Aktuálně z rubriky Speciály

Допомога з поверненням українських біженців додому

На початку російського вторгнення 14 мільйонів людей покинули Україну, шість мільйонів досі залишаються за кордоном, а близько 400 тисяч українців зараз проживають у Чехії. Згідно з останніми опитуваннями, близько 65 відсотків українських біженців планують повернутися додому. Серед іншого, з поверненням їм допомагає некомерційна організація "Повертайся додому". Журналістка Чеського телебачення Вікторія Церкуник поспілкувалася з його директоркою Наталією Саркісян.
19. 4. 2024

Безпілотники у війні в Україні

На думку деяких експертів, російсько-український конфлікт започаткував нову еру у сфері нових технологій. Україна заперечує основну увагу до дронів. Вони наводять артилерію, ведуть розвідку, носять вибухівку. ((Про використання дронів, виробничі потужності та їхню збірку журналістка Чеського телебачення Вікторія Церкуник розмовляла з українським бізнесменом та експертом у сфері робототехніки та безпілотних технологій Валерієм Яковенком.
15. 4. 2024

Життя в Оріхові на лінії українського воєнного фронту

В українському прифронтовому містечку Оріхів у Запорізькій області залишилося 930 людей із початкових 14 тисяч жителів. Більшість старші за шістдесят років. За даними української військової адміністрації, тут люди живуть на пенсії та гуманітарну допомогу, у підвалах, які служать бомбосховищами. За даними української адміністрації, місто зруйноване на 90 відсотків. Про це повідомив журналістці Чеського телебачення Вікторії Церкуник голова муніципальної військової адміністрації Оріхова Микола Вініченко.
10. 4. 2024

Нові центри комплектування Збройних Сил України

У 108-му окремому механізованому батальйоні Збройних Сил України, відомому як батальйон «Вовки Да Вінчі», з цього року працюють два пункти комплектування. В українській столиці - Києві та у Львові, що на західній Україні також приймають добровольців з числа жінок та іноземців. Центр пропонує їм різні військові професії, яким їх також навчає. Найбільший інтерес у добровольців викликає професія оператора дрона. Редакторці Чеського телебачення про це розповів представник Київського рекрутингового центру Євген Григор’єв.
5. 4. 2024

Пошкоджена енергетична інфраструктура України

У ніч на четвер, за даними Міненерго України, Росія знову атакувала енергетичну інфраструктуру Харківської та Дніпропетровської областей. Вже наприкінці березня атаки пошкодили п'ять із шести електростанцій найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК. Компанія покриває близько чверті потреб країни. Редактор Чеського телебачення Віталія Токарчук поспілкувалася з виконавчим директором компанії Дмитром Сахаруком.
4. 4. 2024

Російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру

За словами місцевих чиновників, протягом березня енергетична інфраструктура України зазнала масованих російських атак. Чи не найбільші атаки на енергосистему другого за величиною міста України – Харкова. За словами військового аналітика, експерта Українського інституту майбутнього, Харків страждає насамперед через своє розташування, місто знаходиться поблизу російського кордону. Про це Іван Ступак сказав редактору Чеського телебачення Віталії Токарчук.
4. 4. 2024

Медики на українському фронті

За словами члена батальйону «Госпітальєри», атаки російських безпілотників становлять фундаментальну загрозу для медиків на українському фронті. Однак, вони не лише несуть загрозу для медичних працівників, а й унеможливлюють транспортування поранених для лікування. Про це бойовий медик-волонтер Микита Завілінський сказав редакторці Чеського телебачення Віталії Токарчук.
2. 4. 2024

Українська агропромисловість та експорт до ЄС

У середу представники країн-членів Європейського Союзу підтримали новий компроміс у зв'язку з продовженням угоди про вільну торгівлю з Україною. Нові обмеження на український експорт мають бути повторно схвалені Європарламентом. Протести колег з ЄС та експорт з України цього тижня обговорювали представники українських аграріїв у Варшаві. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко поспілкувався з редактором Чеського телебачення Віталією Токарчук.
28. 3. 2024
Načítání...