O testy na protilátky je menší zájem než na jaře. Lidé chtějí zjistit hlavně účinnost očkování

Zájem o testy na protilátky proti covidu-19 klesá. Podle oslovených laboratoří se nejvíc lidí nechalo otestovat v jarních měsících – hlavně kvůli kontrole protilátek před očkováním nebo kvůli informaci, zda nemoc prodělali. Teď je zase nejvíc zajímá, jak moc je vakcína po první nebo druhé dávce chrání. Testy Češi stále využívají i na cesty do zemí, kde aktivní protilátky uznávají.

Zájem o testy na protilátky vrcholil letos na jaře. Vyplývá to z dat tří laboratoří, které Česká televize oslovila. Například odběrová místa laboratoře AeskuLab navštívilo v březnu dvacet tisíc pacientů, v červenci devět tisíc. Podobný pokles zájmu o testy potvrzují i laboratoře SYNLAB a EUC. Možnost testování nabízí od jara minulého roku.

Za menším zájmem o zjištění protilátek je podle laboratoří více důvodů. „Předpokládáme, že to souvisí s masivním zájmem o očkování. Lidé si po prodělané nemoci nechávali před očkováním protilátky změřit. Po očkování se lidé tolik již o protilátky nezajímají,“ řekla mluvčí EUC Laboratoří Eva Pánová Hokrová. „Aktuální pokles zájmu o vyšetření hladiny protilátek přisuzujeme převážně prázdninám a dovoleným,“ poznamenala vedoucí laboratoře SYNLAB Anabela Čížková.

Od jara, kdy se začalo otevírat očkování pro širší skupiny lidí, se důvody návštěvy odběrových míst změnily. „Podle výše protilátek po prodělání covidu se lidé rozhodovali, jestli půjdou na očkování, nebo počkají. Nyní si klienti přichází změřit hladinu protilátek po první dávce očkování, pak na test většinou dorazí i po druhé vakcíně,“ uvedla Čížková.

„Také se setkáváme s tím, že na protilátky jdou lidé, kteří se chystají do zahraničí a pozitivní protilátky země uznává, například Rakousko,“ řekla Pánová Hokrová z EUC Laboratoří. „Též je velký boom občanů Číny, která při návratu požaduje nejen PCR test, ale zároveň kompletní test na protilátky,“ dodala.

Naopak zájem o informaci, zda lidé covid prodělali, v letních měsících opadá.

Výše protilátek se u jednotlivců velmi liší

„Ze zkušeností vychází, že pacienti s těžším průběhem mívají větší protilátkovou odpověď než pacienti s lehkým nebo bezpříznakovým průběhem. Z výsledků také vychází, že u pacientů, kteří prošli onemocněním covid-19, hladinu protilátek výrazně posiluje již první dávka vakcíny,“ popsala Čížková ze SYNLAB.

„U jedinců, kteří onemocnění covid-19 neprodělali, se hladina protilátek po první dávce očkování pohybuje mezi hodnotami 50–150 AU/ml (arteficiálních jednotek na mililitr), po druhé dávce pak mezi 200 a 1 000 AU/ml,“ dodala. Nižší hladina protilátek je mezi 14 a 50 AU/ml, vyšší začínají od hodnoty 50 AU/ml .

Pokud byl člověk pozitivní na koronavirus nebo dostal očkování, v těle se mu začnou tvořit tři typy protilátek. „Lidský organismus si obvykle po třech až pěti dnech po nakažení virem začne vyrábět protilátky typu IgA a IgM, následně za dva až tři týdny protilátky typu IgG. Ty přetrvávají v řádu měsíců až let,“ vysvětluje tvorbu ochranných látek Kunešová z AeskuLabu.

„Díky testu IgG se dozvíte, zda jste prodělal/a infekci covid-19 v minulosti a máte-li v krvi ochranné protilátky nebo jestli máte po očkování protilátek dostatek a ochrání vás,“ dodala Kunešová.

Test na protilátky se provádí odběrem krve z žíly. Výsledky se posílají na e-mail nebo poštou do 48 hodin. Testy pojišťovny hradí jen částečně, některé vůbec. Cena se nyní pohybuje okolo pěti set korun, na začátku roku byla o dvě stě korun vyšší.

Výběr redakce

Aktuálně z rubriky Speciály

Допомога з поверненням українських біженців додому

На початку російського вторгнення 14 мільйонів людей покинули Україну, шість мільйонів досі залишаються за кордоном, а близько 400 тисяч українців зараз проживають у Чехії. Згідно з останніми опитуваннями, близько 65 відсотків українських біженців планують повернутися додому. Серед іншого, з поверненням їм допомагає некомерційна організація "Повертайся додому". Журналістка Чеського телебачення Вікторія Церкуник поспілкувалася з його директоркою Наталією Саркісян.
19. 4. 2024

Безпілотники у війні в Україні

На думку деяких експертів, російсько-український конфлікт започаткував нову еру у сфері нових технологій. Україна заперечує основну увагу до дронів. Вони наводять артилерію, ведуть розвідку, носять вибухівку. ((Про використання дронів, виробничі потужності та їхню збірку журналістка Чеського телебачення Вікторія Церкуник розмовляла з українським бізнесменом та експертом у сфері робототехніки та безпілотних технологій Валерієм Яковенком.
15. 4. 2024

Життя в Оріхові на лінії українського воєнного фронту

В українському прифронтовому містечку Оріхів у Запорізькій області залишилося 930 людей із початкових 14 тисяч жителів. Більшість старші за шістдесят років. За даними української військової адміністрації, тут люди живуть на пенсії та гуманітарну допомогу, у підвалах, які служать бомбосховищами. За даними української адміністрації, місто зруйноване на 90 відсотків. Про це повідомив журналістці Чеського телебачення Вікторії Церкуник голова муніципальної військової адміністрації Оріхова Микола Вініченко.
10. 4. 2024

Нові центри комплектування Збройних Сил України

У 108-му окремому механізованому батальйоні Збройних Сил України, відомому як батальйон «Вовки Да Вінчі», з цього року працюють два пункти комплектування. В українській столиці - Києві та у Львові, що на західній Україні також приймають добровольців з числа жінок та іноземців. Центр пропонує їм різні військові професії, яким їх також навчає. Найбільший інтерес у добровольців викликає професія оператора дрона. Редакторці Чеського телебачення про це розповів представник Київського рекрутингового центру Євген Григор’єв.
5. 4. 2024

Пошкоджена енергетична інфраструктура України

У ніч на четвер, за даними Міненерго України, Росія знову атакувала енергетичну інфраструктуру Харківської та Дніпропетровської областей. Вже наприкінці березня атаки пошкодили п'ять із шести електростанцій найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК. Компанія покриває близько чверті потреб країни. Редактор Чеського телебачення Віталія Токарчук поспілкувалася з виконавчим директором компанії Дмитром Сахаруком.
4. 4. 2024

Російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру

За словами місцевих чиновників, протягом березня енергетична інфраструктура України зазнала масованих російських атак. Чи не найбільші атаки на енергосистему другого за величиною міста України – Харкова. За словами військового аналітика, експерта Українського інституту майбутнього, Харків страждає насамперед через своє розташування, місто знаходиться поблизу російського кордону. Про це Іван Ступак сказав редактору Чеського телебачення Віталії Токарчук.
4. 4. 2024

Медики на українському фронті

За словами члена батальйону «Госпітальєри», атаки російських безпілотників становлять фундаментальну загрозу для медиків на українському фронті. Однак, вони не лише несуть загрозу для медичних працівників, а й унеможливлюють транспортування поранених для лікування. Про це бойовий медик-волонтер Микита Завілінський сказав редакторці Чеського телебачення Віталії Токарчук.
2. 4. 2024

Українська агропромисловість та експорт до ЄС

У середу представники країн-членів Європейського Союзу підтримали новий компроміс у зв'язку з продовженням угоди про вільну торгівлю з Україною. Нові обмеження на український експорт мають бути повторно схвалені Європарламентом. Протести колег з ЄС та експорт з України цього тижня обговорювали представники українських аграріїв у Варшаві. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко поспілкувався з редактором Чеського телебачення Віталією Токарчук.
28. 3. 2024
Načítání...